5 помилок при аналізі крові

Як правильно забрати кров? Що потрібно робити, щоб результат був максимально точним? Що робити в разі розбіжності результатів аналізів і клінічних проявів? Спробуємо розібратися.

Лабораторний аналіз скаладєтсья з 3 етапів:

1. Преаналітичного — включає в себе підготовку до здачі аналізу, процедуру збору матеріалу і його доставку в лабораторію;
2. Аналітичного — безпосередньо дослідження матеріалу;
3. Постаналітичного — аналіз отриманих даних.

Дефект на будь-якому з цих етапів здатний призвести до помилки.

Преаналітичний етап:

Його учасниками є сам пацієнт, лікар або медсестра, що виконують забір матеріалу, і представник лабораторії, що здійснює доставку матеріалу в лабораторію. Фахівцями з клінічної лабораторної діагностики відзначено, що від 53 до 75% всіх помилок припадає саме на преаналітичний етап.

Правильно проведена напередодні підготовка до досліджень, надання інформації про фізіологічний стан, вік, прийом лікарських засобів, проведення фізіотерапевтичних процедур — ці чинники суттєво впливають на результат.

Всі знають, що здавати аналізи потрібно натщесерце. Але не всі знають, що для різних видів досліджень існують різні вимоги.

Кров рекомендовано здавати з 8 до 11 години ранку, натщесерце (не менше 8 і не більше 14 годин після останнього прийому їжі, пиття води — у звичайному режимі). Напередодні слід уникати переїдання. Суворо натщесерце проводять біохімічні, гормональні, імунологічні дослідження, показники системи гемостазу. Через три-чотири години після останнього прийому їжі допускається здача проб на загальний аналіз крові, групу і резус-фактор, ПЛР-діагностику і визначення антитіл до інфекцій.

Спеціальні вимоги виставляються при взятті крові для визначення ліпідного профілю (холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ, тригліцериди, ліпопротеїни). У цьому випадку кров потрібно здавати через 12–14 годин після останнього прийому їжі. Глюкозотолерантний тест виконується вранці натщесерце, не менше ніж через 12, але не більше ніж через 16 годин після останнього прийому їжі.

Необхідно знати, що деякі аналізи крові обов'язково здають до проведення рентгенографії, УЗД, іншого інструментального дослідження, масажу та фізіотерапії. Ці процедури можуть мати істотний і нерідко тривалий (3–5 днів) вплив на результати аналізів.

Забор крові

Завжди актуальне питання: венозна або капілярна кров? Вибір взяття капілярної або венозної крові залежить від віку, ваги, стану пацієнта, призначених досліджень.

Венозну кров рекомендовано брати для визначення гематологічних, біохімічних, гормональних та імунологічних показників. Для забору використовують закриті вакуумні системи. Це дозволяє уникнути багатьох помилок преаналітичного етапу і виключити необхідність повторного взяття крові.

Капілярну кров відбирають, коли мова йде про невеликий обсяг (для клінічного аналізу крові, визначення глюкози). Кров з капіляра легше отримати, і це важливо для новонароджених діток, пацієнтів з дуже дрібними або важкодоступними венами, при схильності до тромбозів, ожиріння. Але є і недоліки. До них належать висока ймовірність утворення мікрозгустків і наявність міжклітинної рідини, механічне пошкодження клітин крові (гемоліз), маленький термін зберігання зразка. Усі ці чинники сприяють тому, що досить часто доводиться проводити повторний забір крові. А це означає пережити неприємну для дитини і батьків процедуру ще раз.

На преаналітичному етапі має велике значення мінімізація впливу людського фактора (медсестри) на вибір правильної пробірки (з потрібним консервантом) і якість маркування проб (щоб не переплутати пробірки). Гарантувати це може тільки система штрих-кодування, яку використовують більшість сучасних лабораторій.

Ще один важливий момент першого етапу — умови зберігання проб до відправки і доставка проб у лабораторію. Для деяких аналізів критично важливе дотримання часу доставки. Існують дослідження, які можна здати тільки в лабораторії.

Не менш значущим тут є інструмент забору. При виборі інструмента для забору крові краще надати перевагу не традиційному шприцу, а закритій вакуумній системі.

Взяття крові за допомогою шприца становить певну небезпеку для медичного персоналу – ризик поранення голкою. За статистикою 73 % випадкових уколів голкою медичним персоналом відбувається при маніпуляціях зі шприцом.

Переваги використання вакуумних систем:

1.  голки вакуумних систем значно тонші, порівняно з голками на звичайних шприцах, тому вени менше травмуються;
2. при взятті крові за допомогою шприца медичні се-стри затрачають в середньому 5–10 хв на маніпуляцію, а при користуванні закритою вакуумною системою цей час скорочується до 3-5 хв;
   
3. безпечність для медичних працівників і пацієнтів у зв’язку з відсутністю контакту з кров’ю пацієнта;
   
4. тандартизація – точне співвідношення об’єму крові та кількості реагенту;
   
5. підвищення якості зразків сироватки та плазми крові;
   
6. зручність і простота процедури (час взяття крові в одну пробірку становить всього лише 5–10 с, можли-вість швидкого використання двох і більше пробірок для різних аналізів без повторного введення голки);
   
7. вакуумні системи для забору крові краще підхо-дять для пацієнтів з тонкими і глибоко розташованими венами;
   
8. скорочення кількості лабораторних помилок і повторних аналізів.

Аналітичний етап:

Результат на цьому етапі залежить переважно від лабораторії та обраного обладнання. 

Хоча техніка помиляється рідше, ніж людина, від збоїв жоден апарат в світі не застрахований. Однак не варто занадто турбуватися про якість роботи апаратури. Для забезпечення цих умов постачальник обладнання підтверджує відповідність цілому ряду обов'язкових стандартів, документів і ДСТУ, відповідно до яких проводиться регулярна перевірка і калібрування всіх вимірювальних приладів.

Існує також ймовірність похибки підчас аналізу. Є декілька типів похибки: сюди входять похибка приладу, похибка лаборанта (у встановлених межах), дозування і відбору проби, а також власне процесу вимірювання.

Постаналітичний етап:

На цьому етапі фахівець лабораторії здійснює ще один етап контролю якості. Лікар-лаборант переглядає отриманий результат, зіставляє його з контролями і референтними значеннями. І якщо дані викликають сумніви (наприклад, всі показники завищені або всі занижені), результат відбраковують. Виникає необхідність повторного взяття матеріалу.

Для правильного трактування отриманих даних важливі відомості про пацієнта, отримані на преаналітичному етапі. Так, для кожного віку існують свої рамки норми, а одне і те ж саме значення може бути нормою для вагітної і патологією — для інших.

Людина може впливати на якість лабораторних досліджень, дотримуючись усіх правил здачі аналізів. Задавайте питання лікареві: для чого призначається це дослідження, яку інформацію ви отримаєте в результаті, як правильно підготуватися до здачі. Діліться необхідною інформацією про стан здоров'я, прийом їжі, лікарських препаратів.

Довідка

ТОВ "Віватек" вже більше 5 років займається комплексним забезпеченням лабораторій та клінік. Наше обладнання пройшло необхідні перевірки та відповідає стандартам EN ISO та ДСТУ. Ми завжди надаємо сертифікати, декларації та всю супровідну документацію при встановленні приладу.

Обираючи "Віватек" ви можете бути спокійні за відповідність обладнання всім сучасним європейським стандартам.